Перевод: c черкесского на русский

с русского на черкесский

Нэм къищтэн

  • 1 нэ

    1. глаз
    / Зэрыплъэу, зэрилъагъуу цIыхум, псэущхьэм иIэрщ.
    * Гур мыплъэмэ, нэм илъагъукъым. (погов.) Нэм илъагъур щхьэм и уасэщ. (погов.)
    2. переносное отверстие, ячейка в чем-л.
    / Шыбзэ, чымчыр сыт хуэдэхэм я гъуанэ цIыкIухэр, безым иIэ кумбыгъэ цIыкIухэр.
    Шыбзэм и нэ. Бжьэм хьэкIуэм иIэ нэ цIыкIухэм фо иракIэри и щхьэр безкIэ яуэжыр.
    / Iуданэр ираууэ мастэ дакъэм иIэ гъуанэр.
    Мастэм и нэ.
    Нэ гъэцIуун засиять, заблестеть - о глазах.
    Нэ дазэкIэ темыгъэплъэн ( емыгъэлъагъун) не видать как своих ушей кого-чего-л.
    Нэ джабэкIэ еплъын коситься на кого-л.
    Нэ жан 1) хорошее зрение.
    * {Анэм:} - Уэ уи нэ цIыкIухэр нэ жанщи Зыгуэрхэр плъагъумэ къызжыIэ. Акъ. З. 2) острый, проницательный взгляд.
    {И} нэ жей къекIуэн глаза слипаются у кого-л. ; клонит ко сну.
    {И} нэ ирегъэщIыжын вызвать зависть у кого-л. чем-л.
    * Мэремкъаныр нысашэ жиIэу хэмытыххэнкIи хъунт и жэгъуэгъум я нэр ирыригъэщIыжыну имымурадатэмэ. КI. А.
    Нэ ищын заприметить, облюбовать кого-что-л. Бостейм нэ ищын.
    Нэ ищIын выколоть глаз.
    * Пэжым нэ ирещI. (погов.)
    {И} нэ къикIын (къыхуикIын) страстно желать, хотеть что-л.
    * Псоми я нэ къикIырт Матхъэнхэ я щIапIэжьыр къаплъыхьыну. Iуащхь.
    {И} нэ къимыхьын не понравиться кому-л.
    {И} нэ къитIэтIу пренебреж. сл. вылупив глаза, выпятив глаза.
    Нэ лейкIэ еплъын с особым вниманием, уважением относиться к кому-л.
    * Музыкауэ цIыкIухэм а фызыжьыр Инал и анэу къыщащIэм, нэхъ нэ лейкIэ см. хъуащ. КI. А.
    И нэ и псэу илъагъун любить искренне, от всей души.
    * Фаризэти и нэ и псэу илъагъуу щытащ Хъаничэ тхьэмыщкIэр. Щ. Ам.
    Нэ техуэн (къытехуэн) сглазили. Сабийм нэ техуащ.
    Нэ утхъуа мутные глаза.
    * Бэрокъуэр къыдэплъейри и нэ утхъуар абы триубыдащ. Т. Хь.
    Нэ фыгъуэ зытрамыгъаплъэм хуэдэщ очень красивый, великолепный.
    Нэ IейкIэ еплъын 1) сурово, злобно посмотреть на кого-л. ЛIыр абы нэ IейкIэ еплъащ. 2) неприязненно относиться к кому-л.
    * Нобэ цIыхубз къытхыхьэри.. нэхъыжьыр игъэпэжу, нэхъыщIэм нэ IейкIэ емыплъу.. хъун нысэ тхьэм тхуищI. фольк.
    НэкIэ зегъэкIуэн наблюдать, пристально следить за кем-л. *
    НэкIэ пыджэн (епыджын) злобно, гневно смотреть на кого-л.
    НэкIэ уэн (еуэн) = нэкIэ пыджэн (епыджын).
    * ЛIыгъэм зезгъэхьу Унэм ныщесхулIэкIэ НэкIэ укъызоуэ. Къэб. п. и ант.
    НэкIэ шхын 1) есть, пожирать взглядом, глазами кого-л. 2) со злостью смотреть на кого-л.
    НэкIэ щIэн определить на глаз что-л.
    {И} нэм бжэгъуу (бжэгъукIэ) (къы)щIэуэн стать поперек горла кому-л. ; быть как бельмо на глазу. ХьэтIэкъущокъуэр лIакъуэлIэшхэм я нэм бжэгъуу щIэуэрт, ауэ тхьэмыщкIэхэр иригушхуэрт. Къэр. Хь.
    Нэм къегъэжыхьын глазки бегают.
    * Тыкъыр гужьеяуэ и нитIым адэкIэ-мыдэкIэ кърегъэжыхь. Iуащхь.
    Нэм къиубыдым нэс насколько хватает глаз.
    Нэм къиубыдын охватывать взглядом, взором.
    Нэм къищтэн = нэм къиубыдын.
    * ЗыхуэмышыIэр Iэбжьанэм доплъэ, И лъэр щыувыр и нэм къимыщтэ, Iуэхуу къытехъуэм гъунэ имыIэ. Къэб. п. и ант.
    Нэм къищтэр (къиубыдыр, къиплъысыр, къиплъыхьыр) все вокруг; все, что охватывает глаз.
    {И} нэм къыфIэнэн приглянуться, понравиться кому-л. (букв. зацепиться за глаза).
    * Зэрылэ нэм къыфIэнэу хъуар дурэшплIэрэшым дигъапщкIуэу щIидзащ. Къ. Хь.
    {И} нэм къыфIэщIын показаться, померещиться кому-л.
    {И} нэм къыщипхъуэн = нэм къыщхьэрипхъуэн.
    * И занщIэр и гъуэгуу шур мажэ, мажэ и нэм къыщипхъуауэ. Щ. I.
    Нэм къыщхьэрипхъуэн ничего не видеть перед собой (напр. от гнева).
    Нэм къыщIэуэн быть очевидным (букв. колоть глаза).
    Нэм (къы)щIэIэбэр мылъагъун хоть глаза выколи, ни зги не видать.
    * Нэм къыщIэIэбэр умылъагъуу жэщыр кIыфIт.
    Нэм къыIуидзэн 1)открываться взору 2)бросаться в глаза.
    * Тафэщ, тафэщ нэм къыIуидзэр. Е. К.
    Нэм къыIуимыхьэн = {и} нэ къимыхьын.
    Нэм лыбод трищIэн надоесть, осточертеть, быть как бельмо на глазу.
    {И} нэм лъы къытелъэдэн (телъэдэн) глаза кровью налились. ЩIалэм и нэм лъыр къытелъэдауэ зешхыж.
    {И} нэм лъы щIэгъэупIэн сильно, жестоко избить кого-л.
    Нэм пшагъуэ къытрихьэн помутилось в глазах у кого-л.
    * Сэри си нэм пшагъуэр къытрихьащи, щIыIэ техьэгъуэм сызэщIиубыда хуэдэщ. Лъэб.
    Нэм пшагъуэ къыщIихьэн хмуриться, сердиться.
    Нэм пшатхъуэ къытрихуэн = нэм пшагъуэ къытрихуэн.
    Нэм хуэдэ желанный, любимый, дорогой (букв.: подобный своим глазам).
    * - Ди нэм ухуэдэщ, ди псэм ухуэдэщ! - жаIэри Гъудэберд жьантIэм дагъэтIысхьащ. Къэр. Хь.
    Нэм хуэмылъагъун питать к кому-чему-л. неприязнь.
    Нэм хуэхьын нежно, ласково относиться к кому-л.
    {И} нэм хъуаскIэ къыщIихын метать громы и молнии.
    {И} нэм цIу-цIу къы(ху)щIегъэхын устроить кому-л. взбучку, нагоняй.
    {И} нэм цIу-цIу щIэгъэIукIын кубано-зеленчукские = {и} нэм цIу-цIу къы(ху)щIегъэхын.
    Нэм щызу лъагъун насмотреться вдоволь на кого-что-л.
    Нэм щыщIэн (кIэричын) ухудшиться - о зрении.
    * Ей, Адемыр, бдэркъым нэху, уи нэм хуабжьу кIэричащ. Зы. б. з.
    Нэм щIэбзеен удалить языком из чьего-л. глаза ( соринку).
    {И} нэм щIэгъуэнлыхьын кубано-зеленчукские сделать нагоняй кому-л.
    Нэм щIэджэгуэн бросаться в глаза (о чем-л. ярком, пестром).
    * Хъыджэбзым дыщэкIэ дауэ къэдабэ бостей дахэ щыгъти нэм щIэджагуэрт. Черк. фольк.
    Нэм щIэлыдэн = нэм щIэджэгуэн.
    Нэм щIэIэбэу прямо в глаза, откровенно.
    * ПащIэ Бэчмырзэ.. нэм щIэIэбэу мыхъумыщIагъэр игъэлъагъуэу ныкъуэкъуащ. Къэб. п. и ант.
    {И} нэм щIэIун тыкать в глаза кому-л.
    {И} нэм щIы имылъагъу(жы)н 1) быть страшно разгневанным.
    * Къурыкъуэ лъэбышэр Хьэмид сымэ щаубыдам, Назыч гуфIэгъуэшхуэ иIащ, ауэ ар псэууэ къазэрыIэщIэкIыжар гухэщIышхуэ хуэхъуауэ и нэм щIы илъагъужтэкъым. Д. М. 2) не чуять под собой ног.
    * Апхуэдэу, си нэм щIы имылъагъуу, сыжэурэ, хьэхэм гу къыслъатэри сяужь къихьащ. Япэу лъ. з.
    Нэр гъэджэгун играть глазами.
    Нэр гъэжанын пристально смотреть, всматриваться.
    Нэр гъэплъэн раскрыть глаза, посмотреть.
    {И} нэр зэIыхьэн ухудшиться - о зрении.
    И нэр ису и псэр хэгъуэн страшно исхудать, остались кожа да кости.
    {И} нэр къэлыдын глаза загорелись.
    {И} нэр къэплъэжын 1) прийти в себя 2) вздохнуть свободнее.
    * Абы {жылэм} я псыр благъуэм къиутIыпщыжащ, цIыхухэм я нэри къэплъэжащ. Нарт.
    {И} нэр къэпщIын открыться, раскрыться - о глазах (напр. у щенка).
    {И} нэр къижын вытаращить глаза.
    * Бажэм и нитIыр къижу зиплъыхьащ. Дыщэ кI.
    {И} нэр къилэлын осоловеть - о глазах, взгляде.
    Нэр къилыдыкIын сверкать, сиять - о глазах.
    {И} нэр къитIэтIын гуем выпучиться - о глазах.
    {И} нэр къихун выбить глаз.
    * Джэгу пэтрэ нэ къраху. (погов.)
    {И} нэр къипхуу честно, прямо, в глаза.
    {И} нэр къицIуукIын блестеть, сверкать - о глазах.
    {И} нэр къицIыщхъукIын = {и} нэр къицIуукIын.
    {И} нэр къыщипхъуэн впасть в панику.
    {И} нэр къыщихун глаза вылезли из орбит (напр. от смеха, боли, испуга и т. п.).
    * Шамхьун и нэр къыщихуауэ дыхьэшхырт. Къэб.
    {И} нэр къыщыпкIын = и нэр къыщихун.
    Нэр къыщIэгъэбырдыкIын смотреть исподлобья.
    Нэр къыщIэгъэплъын = нэр къыщIэгъэбырдыкIын.
    {И} нэр мупIэрэпIэн и глазом не моргнуть.
    {И} нэр мыгъэплъэн держать кого-л. в черном теле.
    {И} нэр плъэн 1) видеть 2) развлечься, приятно провести время.
    Нэр плъызын уставиться, уткнуться в одну точку.
    Нэр пIэпихын очаровываться кем-чем-л.
    * Розэ зэмыфэгъухэм я къэгъэгъэгъуэщ - узэплъыныр умыщIэу нэр пIэпах. Iуащхь.
    Нэр тедиен остановиться взглядом на ком-чем-л.
    * НапэIэлъэщIым кIуэцIылъу абы {Хьэцацэ} иIыгъым ефэндым и нэр занщIэу тедиящ. Ж. Б.
    Нэр текIылэн рябит в глазах.
    Нэр темыгъэкIын не спускать глаз с кого-чего-л.
    Нэр темыпыIэу в мгновение ока.
    {И} нэр тенэн впиться глазами в кого-что-л., не сводить глаз с кого-чего-л.
    * Бабыху хъыджэбзым и натIэм телъ щхьэц топым и нэр тенащ. Iуащхь.
    Нэр теплъызэн уставиться на кого-что-л.
    * Мусэбий и нэр хъыджэбзым теплъызат. Iуащхь.
    Нэр тепщIыпщIэн = нэр текIылэн.
    * Хьэсанш щауэм и джатэм нэр топщIыпщIэ. Къэб. фольк.
    Нэр теубыдэн вперить глаза, взгляд, взор в кого-что-л.
    Нэр тIууэ хуэгъэплъэн дать кому-л. нагоняй; навести страх на кого-л.
    Нэр уфIыцIын зажмурить глаза.
    Нэр хуэгъэIеин кубано-зеленчукские зло, неприязненно смотреть на кого-л.
    Нэр хуэуфIыцIын закрыть глаза, смотреть сквозь пальцы на что-л.
    * Абы жиIэр уэ лэжь, ИщIэр умыщIэ, Уи нэр хуэуфIыцI. П. Б.
    Нэр хъуэпскIын сверкнуть - о глазах.
    Нэр щыджылын рябить в глазах (от яркого пламени, от света).
    * Дыхьэрэну мэплъ и нэкIур, Нэр щоджылыр уIуплъамэ. Къэб. п. и ант.
    Нэр щысыкIын слепить глаза.
    {И} нэр щыункIыфIыкIын потемнело в глазах, стало дурно.
    * А напIэзыпIэм Таусэ Трам и нэхэр щыункIыфIыкIащ.. пхырыху къыфIэщIащ. Iуащхь.
    Нэр щIэплъызэн = нэр теплъызэн.
    * Хъусин и нэхэр мэз щIагъым щIэплъызэурэ зыкъомрэ щыта нэужьым ежьэри зиплъыхьащ. Лъэб.
    Нэр щIэукъуэнцIэн прищурить глаза.
    Нэр щIэIуэтыкIын протереть глаза.
    Нэр щIегъэлъэфэн закатывать глаза.
    * Динэ зэхиуфа и набдзэхэм и нэ фIыцIэ лыдхэр щIригъэлъафэрт. Зы б. з.
    {И} нэр щIым етауэ потупив глаза, взор.
    * {КIукIуэ} хогупсысыхь, и нэр щIым етами, зытеувэр имылъагъу хуэдэщ. Iуащхь.
    Нэрэ напIэрэ я зэхуакум (бзэхын) мгновенно, в один миг.
    * {Фызыжьым:} - Мастэ сIыгъар нэрэ напIэрэ я зэхуакум кIуэдащ. фольк.
    Нэрэ напIэрэ зэхуэмыхьын = напIэ зэтемылъхьэн.
    * Анусэ цIыкIу мыгъуэм жэщ псом нэрэ напIэрэ зэхуихьакъым.. Хь. А.
    Нэрэ нэпсрэ зэщIимыхын не переставая, долго плакать.
    * Фызыжьым и къуиблри иныжьым IэщIэкIуэдауэ, абы ялъ зыщIэжын зэрыщымыIэр игъейуэ, нэрэ нэпсрэ зэщIимыхыу жьэгум дэст. фольк.
    Нэрэ Iэрэ я зэхуакум = нэрэ напIэрэ я зэхуакум.
    Нэри пэри хьын все сносить, сметать на своем пути ( о бурном потоке).
    * Нэри пэри зыхь псышхуэм къыхыхьэну зызыгъэхьэзыр щIалэр.. {Мыхьэмэт и фызымрэ и шыпхъумрэ} ягъэщIагъуэу уващ. Къэр. Хь.
    Нэхэр зэблэгъэплъын косить глаза, взгляд.
    * Хьэ банэ макъыр зэрызэхихыу, тхьэкIумэкIыхь анэжьым и гур къилъэтащ, и напIэхэр тригъауэри и нэхэр зэблигъэплъащ. Дыщэ кI.
    {И} нэхэр зэблэжын глаза разбежались.
    * Зыхуэмыубыдыжу абы {Марусхъан} и нэхэр зэблож, гуфIэу и гур къолъэт. Iуащхь.
    {Я} нэхэр зэтедиен уставиться друг на друга.
    {И} нэхэр илэлыхьын = {и} нэр къилэлын.
    Нэхэр къиджэгукIын играть глазами.
    нэ закъуэ 1. одноглазый ( о великане в адыгских сказках)
    / Зы нэ фIэкIа зимыIэ (адыгэ таурыхъхэм хэт Иныжьым хужаIэ).
    Иныжь нэ закъуэ.
    2. см. нэ лъэныкъуэ.
    * Ди унэшхуэр тIошхэ-щэшхэщ, ди лэгъунэр шхэгъуэ закъуэщ, ди нэ закъуэр пIэм къыхоплъ. фольк.
    нэ зэв узкоглазый
    / Зи нэр зэв.
    нэ кIуэцI нашэ косоглазый.
    нэ лъэныкъуэ одноглазый
    / Зи нэ лъэныкъуэр нэф.
    нэ фIыцIэ черноглазый
    / Зи нэр фIыцIэ.
    нэ хъурей {человек} с круглыми глазами
    / Зи нэхэр хъурейуэ щыт (цIыху).

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > нэ

  • 2 къэщтэн

    I (къещтэ) перех. гл. 1. взять кого-что-л. ( руками)
    / Убыдын, къэпхъуэтэн (IэкIэ).
    * {Цурэ}.. чысэ кIыхьыр къищтащ.. тутын тхьэрыкъуэф гъум ишыхьащ. Къ. Хь.
    2. занять, захватить что-л. (напр. крепость)
    / Къэубыдын, къэзэун (быдапIэ). ЩIыпIэр къэщтэн.
    * Трояр къарукIэ мыхъуу бзаджагъэкIэ къащтэн мурадыр ящIащ грекхэм. Ижь. д. и ист.
    3. согласиться с чем-л., принять что-л.
    / ЗыгуэркIэ арэзы хъун, зыгуэрым теубыдэн.
    * Сэ сыпсэуху фэ зэкъуэшитIым сырещанэу сыныфхыхьэнщ, си къуэшыгъэр къафщтэмэ. фольк.
    4. предпочесть, выбрать что-л.
    / Зыгуэр къыхэхын.
    * Жьым щытхъуи щIэр къащтэ. (погов.)
    5. принять, утвердить что-л.
    / Зыгуэр (унафэ сыт хуэдэхэр) IэрыIэткIэ гъэбыдэн. Лэжьыгъэм и планыр къэщтэн.
    / Къызэт, къэхь(унафэ щIыныгъэ наклоненэм иту).
    * - УзгъэгуфIэнущ., Ларисэ. къащтэ гуфIапщIэ, - тхьэмадэр унэкум йоувэ. Щ. Ам. Къащтэт мыдэ уи тхылъыр. Щ. I.
    Бэджэнду къэщтэн см. бэджэнд.
    {И} емыкIу къэщтэн см. емыкIу.
    Къалэн къэщтэн см. къалэн.
    ЛэжьапIэ къэщтэн см. лэжьапIэ.
    Мэ къэщтэн см. мэ.
    Нэхъ къэщтэн см. нэхъ.
    ТхьэкIумэм къищтэн см. тхьэкIумэ.
    Унафэ къэщтэн см. унафэ.
    Хьэл къэщтэн см. хьэл.
    Хьэхуу къэщтэн см. хьэху.
    Шынэ къэщтэн см. шынэ.
    ЩIыхуэ къэщтэн см. щIыхуэ.
    Iэнэ къэщтэн см. Iэнэ.
    Iэщэ къэщтэн см. Iэщэ.
    II (къощтэ) неперех. гл. испугаться, вздрогнуть (от неожиданности, страха)
    / КъэскIэн, къыхэщтыкIын, шынэн.
    * - Дэнэ щыIэ Быцэ? - къэщтауэ щIоупщIэ Маржэнэт икIи и нэр къихуу зеплъыхь. Къ. Хь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къэщтэн

  • 3 зэхэлъагъукIын

    (зэхелъагъукI) перех. гл. рассмотреть, разглядеть четко каждую деталь чего-л.
    / ЗэхэщIыкIауэ лъагъун, дэтхэнэ зыри щхьэхуэу нэм къищтэн.
    ЖыжьаплъэкIэ фIыцIэу плъагъу къэкIыгъэ Iэрамэхэр иджы тэмэму зэхэплъагъукI хъуат. Анэд.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зэхэлъагъукIын

  • 4 кIэрылъэгъуэн

    (кIэрелъагъуэ) перех. гл. 1. увидеть кого-что-л. на наклонной или вертикальной поверхности
    / Задэу е бгъунжу щыт зыгуэрым кIэрытыр (кIэрысыр, кIэрылъыр) уи нэм къищтэн, къиубыдын.
    Нэ жан зиIэхэр бгым щыкIэрыплъэкIэ.. щакIуэхэр.. кIэралъагъуэрт. Д. М.
    2. переносное приметить, увидеть в ком-чем-л. что-л. (напр. какое-л. качество)
    / КъыкIэрыгъуэтэн, дэлъагъун, фIыуэ е Iейуэ зыгуэр къыпщыхъун.
    * Сыт апхуэдизу Назирэт кIэралъэгъуар? Псоми Назирэт, Назирэт, жаIэурэ {ар} уафэм нэс яIэт. Iуащхь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > кIэрылъэгъуэн

  • 5 къэлъэгъуэн

    (къолъагъуэ) неперех. гл. появиться, показаться
    / Нэрылъагъу къэхъун, нэм къищтэн.
    * Иджы щыIэ кхъухьлъатэхэр япэ щIыкIэ езыхэр къолъагъуэ, я макъыр щызэхэпхыр нэхъ яужьыIуэкIэщ. Iуащхь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къэлъэгъуэн

  • 6 къэнэIуэн

    (къонаIуэ) неперех. гл. 1. стать видимым
    / Нэм къищтэн, плъагъу хъун, IупщI къэхъун, къэнэхуэн.
    Пшэхэр текIри къуршхэр къэнэIуащ.
    2. проясниться, выясниться
    / Белджылы, наIуэ, зэхэщIыкIыгъуэ къэхъун.
    Бийм и мурадыр къэнэIуащ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къэнэIуэн

  • 7 лъагъун

    I (елъагъу) перех. гл. 1. видеть, воспринимать зрением что-л.
    / Нэм къищтэн, къиубыдын, теплъэн.
    * Жэщым къуаргъхэм къалъэтыхьу хэт игъащIэм илъэгъуа. Нарт.
    2. повидать многое
    / Нэгум щIэкIын, гъэунэхун.
    * Гугъуехь зымылъэгъуам тыншыгъуэ ищIэркъым. Псыжь. Куэд зыгъащIэ куэд елъагъу. (погов.)
    Жагъуэу лъагъун см. жагъуэу.
    ФIыуэ лъагъун см. фIыуэ.
    {И} хьэтыр лъагъун см. хьэтыр.
    II устар. возлюбленный
    / Зэпылъ, фIыуэ ялъагъу цIыху; щIасэ.
    * ПщIантIэшхуэм зыщызоплъыхь, си лъагъуныр къыщыхэмыхьэкIэ, сигу и жагъуэу унэм сокIуэж. Къэб. фольк.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лъагъун

  • 8 лъагъупхъэ

    кубано-зеленчукские 1. доступное зрению
    / Нэм къищтэн хуей.
    2. достойный любви, уважения
    / Лъагъуныгъэ, пщIэ зыхуэфащэ.
    ЩIалэм лъагъупхъэ къигъуэтащ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лъагъупхъэ

  • 9 телъэгъуэн

    (трелъагъуэ) перех. гл. видеть кого-что-л. на поверхности чего-л., на чём-л.
    / Зыгуэрым тет, телъ с. ху. лъагъун, нэм къищтэн.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > телъэгъуэн

  • 10 псэ

    душа; одушевлённость; наличие жизни
    / ЦIыху, псэущхьэ, хьэпщхупщ с. ху. гъащIэ яIэныр зэпха, абыхэм я псэуныгъэм и хэкIыпIэ.
    * Гум и щIасэр псэм и гуапэщ. (погов.) Псэ зиIэм ажал иIэщ. (погов.) Псэрэ псырэ нэхъ IэфI щыIэкъым. (погов.)
    Гурэ псэкIэ см. гу II.
    {Си} псэ закъуэ ненаглядный (букв. моя единственная душа).
    Псэ зыхэмыт 1) неодушевленный, мёртвый 2) безжизненный (о чем-л.).
    * ЩIыбымкIэ мазэгъуэнэху жэщыр псэ зыхэмыт и нэхэмкIэ щхьэгъубжэм къыщыдэплъырт. Къэб.
    Псэ зыIут живое существо.
    * - КъыщIэвмыгъэхьэ псэ зыIут, - жиIэри Гуащэнэ бжэм деж хъыджэбз игъэуващ. КI. А.
    Псэ зыIут (зыпыт) къэмынэу все от мала до велика.
    Псэ къыхэмынэжын дойти до изнеможения.
    Псэ къыхыхьэжын воспрянуть духом, ожить.
    Псэ хэлъхьэн вложить душу во что-л. ЗэIусэм псэ хелъхьэ. (погов.)
    Псэ хэтын быть живым, не мёртвым.
    * Абрэджым и псэр хэтт, ауэ и гущхьэ дыдэм деж хуэзэу уIэгъэ ин иIэт. КI. Т.
    ПсэкIэ зыхэщIэн почувствовать что-л. всей душой.
    ПсэкIэ ныкъуэкъуэн в душе сопротивляться чему-л.
    ПсэкIэ щIэн почувствовать душой.
    * Думэсарэ щIалэ цIыкIум зэрыIуплъэу, псэкIэ ищIащ абы хьэзабу телъыр зыхуэдизыр. КI. А.
    ПсэкIэ щIэщIауэ много, усердно работая. ПсэкIэ щIэщIауэ псэун.
    Псэм дэгъэхуэн (дэхуэн) в душе пережить что-л.
    Псэм дэщIа = псэм и щIасэ.
    * Мы ди гъащIэ IэфIу псэм дэщIауэ илъэс мин щызгъащIэу дунейм сытетами, къэзгъэщIэну гъащIэм арэзы сищIынкъым. Макъ.
    Псэм дыхьэн затронуть чью-л. душу.
    Псэм еджэу телъщ лежит, находится при смерти (букв. призывая свою душу).
    Псэм емыблэжын не жалеть себя.
    * Псэм емыблэжу дэIэпыкъун. Ахэр {хьэхэр} щыслъагъум, си псэм себлэжынт, си къару къихь къэзмыгъанэу нэхъри псынщIэ зысщIащ. Япэу лъ. з.
    Псэм еIэн покушаться на чью-л. жизнь.
    * Уи нэм къеIэм и псэм еIэ. (погов.)
    Псэм зигъэпсэхун обрести душевный покой.
    Псэм къеныкъуэкъун душу надрывает от чего-л.
    Псэм къищтэн принять душой что-л.
    Псэм тегуплIэн (тегъуэлъхьэн) ложиться на душу тяжёлым бременем.
    Псэм тенэцIыхьын вогнать кого-л. в смертельный страх.
    * СыщIалэу жармыкIэм сыкIуауэ бзаджащIэ гуэрхэм сапэщIэхуэри си псэм сытнэцIыхьауэ сакъыIэщIэкIыжащ. Черк. фольк.
    {И} псэм темыхуэн не выносить кого-что-л. Псалъэмакъыр и псэм темыхуэн.
    {И} псэм тешыныхьын бояться за свою жизнь.
    * Хъыджэбз цIыкIур и псэм тошыныхь, анэнэпIэсым къыжриIар ещIэжри. Черк. таур.
    Псэм фIэфIын (фIэIэфIын) прийтись по душе кому-л.
    * Псэм фIэфIыр нэм фIэдахэщ. (погов.)
    Псэм хэлъмэ хэмыхын души не чаять в ком-л.
    * Зэкъуэшищым я шыпхъу закъуэр я псэм хэлъмэ хамыхыну фIы дыдэу ялъагъу. КI. А.
    Псэм хэпщIэн (хыхьэн) запасть в душу.
    {Си} псэм хуэдэ душа моя, милый мой.
    Псэм хьэкъыу пхыкIын окончательно убедиться в чём-л.
    Псэм и хъуахуэ милые сердцу, душе.
    * Си нэм и нэхуу Си псэм и хъуахуэ Гухэлъ жыдгъэIэ. Къэб. п. и ант.
    * Псэм и щIасэр гуми нос. (погов.)
    Псэм щIэгъуэлъхьэн стоять над душой у кого-л.
    Псэр гугъу егъэхьын терзать душу кому-л.
    Псэр гъэгугъэн дин. 1) пообещать что-л. душе умершего 2) заронить надежду в чью-л. душу.
    Псэр гъэгуфIэн радовать душу кому-л.
    {И} псэр гъэнын умертвить кого-л.
    * Амыщыр пхъуантэм къыдехри Ахумыдэ и псэр егъэн. Нарт.
    Псэр гъэтыншын успокоить чью-л. душу.
    Псэр гъэщтэн внушить кому-л. ужас.
    Псэр дэхьэхын очаровать, приворожить кого-л.
    Псэр дзапэкIэ Iыгъын сильно волноваться, переживать (букв. держать свою душу зубами).
    Псэр егъэшхын любить всей душой.
    {И} псэр етауэ с душой, от души.
    Псэр зэпычын (зэпыгъэчын, гъэуфIыцIын) надрывать душу.
    {Я} псэр зы чысэм илъу душа в душу. Ахэр зэдэпсэунурт я псэр зы чысэм илъу. Iуащхь.
    {Си} псэр зышхын милый, дорогой.
    * ГущIэгъу къытхуэщI дэри, Рум дэрэ дыкъыщIонэ унэ нэщIым, кIуэ, си псэр зышхын, къурмэн сызыхуэхъун. Iуащхь.
    {И} псэр ихьу что есть духу (бежать, ехать, мчаться).
    * Цурэ и псэр ихьу макIуэ, ди дзэхэм я деж зынидзысыным хуопIащIэ. Къ. Хь.
    Псэр кIэрыпщIэн всей душой полюбить кого-л., привязаться к кому-л.
    * Нафисэт и псэр Хьэлахъуэ кIэрыпщIат. Iуащхь.
    Псэр къыпыхьэжын прийти в себя от страха. ЩIалэ шынам и псэр хуэм-хуэмурэ къыпыхьэжащ.
    {И} псэр къыIухьэжын = псэр къыпыхьэжын.
    Псэр лъэдакъэм кIуэжын = {и} псэр и лъэдакъэпэм нэсыжын.
    {И} псэр и лъэдакъэпэм нэсыжын душа ушла в пятки.
    {И} псэр пыт къудейуэ с трудом, еле-еле.
    * Тхьэмадэр къуажэм къыдэпщхьэжащ и псэр пыт къудейуэ. Нарт. Псэр пыхун изнемочь. Сешауэ си псэр поху.
    Псэр пIэпихын дух захватывать.
    Псэр тенэцIыхьауэ с большим трудом.
    Псэр тын отдать жизнь за кого-что-л.
    Псэр ужэгъун жить надоело.
    * - Сыт укъыщIэкIуар, уэри уи псэр бужэгъуа? - къыжриIащ и щхьэгъусэм. Къ. Ж.
    {И} псэр хэгъуэн сильно похудеть, отощать.
    Псэр хэкIын 1) умереть, испустить дух. 2) до смерти перепугаться.
    * Пхъэзакъуэ лъэмыжыр щысысым фызым и псэр хэкIащ, зэпыщIыкIын къыфIэщIри. фольк.
    Псэр хэлъэтын = псэр хэкIын.
    Псэр хэудын вытряхнуть душу из кого-л.
    Псэр хэхын 1) умертвить 2) нагнать страху.
    Псэр хэчын = псэр хэхын 1).
    * Хьэрып къуажэм жэщым къакIуэрт дыгъужь гуэр, ЩелIхэр шыхэр жэщым, Мэлхэм хечыр псэр. КIу. Б.
    Псэр хегъэчын зыгуэрым щхьэкIэ отдать жизнь ради кого-л.
    {И} псэр хьэршым кIуэжын (кIуэн) = {и} псэр хэкIын 2).
    * Чачэ и псэр хьэршым кIуэжауэ кIэзызу щытт. КI. А.
    Псэр хьэхун чаровать душу.
    Псэр щынэн = псэр хэкIын 1).
    * - Уи лIыгъэр хурикъумэ, зи сэбэп къокIыжын абы къыщыбгъуэтынущ, - къыжриIэри лIыжьым и псэр щинащ. Ад. таур.
    Псэр щIэхъуэпсын стремиться к кому-чему-л. душой.
    Псэр IукIын = псэр хэкIын 2).
    * Сэримэ, и псэр IукIауэ, зыщIихъумэжащ, Тембот и нитIыр къихуу щхьэгъубжэмкIэ плъэрт. КI. А.
    Псэр Iулъэтын = псэр IукIын.
    * Лацэ и псэр Iулъэтауэ Гуэнэщ кIыфIым щIолъэдэж. Щ. А.
    Псэр Iуудын = псэр Iухын.
    * Жэгъуэгъужьхэм.. Iудудакъэ я псэр, щIедгъэхьакъэ я щхьэр! Макъ.
    Псэр Iухын нагнать страху на кого-л. (букв. лишить души кого-л., отнять душу у кого-л.)
    Псибл Iутын быть физически очень крепким.
    * {МэзылIым:} - Тхьэ пхузоIуэр Псибл Iутами {Джэримэс} зы къэмынэу къыIусхынкIэ. Акъ. З.
    псэ быдагъ живучесть; крепость ( организма)
    / Псэ быдэ псалъэм къытекIа щыIэцIэ.
    псэ быдэ живучий; крепкий
    / Куэдрэ псэу, куэдым къела; гъащIэ кIыхь зиIэ.
    * Джэдум хуэдэу псэ быдэ Дымок и гъащIэр ебгъэухыну гугъут. Къэб.
    псэ махагъэ физическая слабость; болезненность
    / Псэ махэ псалъэм къытекIа щыIэцIэ.
    псэ махэ физически слабый; болезненный
    / Къарууншэ, быдагъ зыхэмылъ, гуащIэ мащIэ.
    Хъыджэбз цIыкIу псэ махэ.
    псэ хьэлэл душевный, добросердечный
    / Гуапэ, гущIэгъу зыхэлъ.
    ЦIыху псэ хьэлэл.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > псэ

  • 11 тхьэкIумэ

    1. ухо
    / ЦIыхумрэ тхы къупщхьэ зиIэ псэущхьэхэмрэ зэрыдаIуэ орган.
    ТхьэкIмэм зэхих нэхърэ нэм илъагъу. (погов.)
    2. устар. переносное плетенный карниз крыши (из сена, соломы)
    / Псэуалъэ блыным ищхьэм дэкIуэу трахукI чий бгъузэ цIыкIу, мыдэкIэ къытегъэщIеикIауэ.
    Чийм къыхэщIыкIа тхьэкIумэ.
    ТхьэкIумэ ящэ глухому обедню два раза не служат (букв. продают уши).
    ТхьэкIумэ Iув непонятливый (букв. толстые уши).
    * ТхьэкIумэ IувкIэ къызэджэу зы махуэ жылэм щысхьынкъым. фольк.
    И тхьэкIумэм блимыгъэкIыу слушать внимательно, ничего не пропуская.
    * ЩIалэр даIуэрт зы псалъэ и тхьэкIумэм блимыгъэкIыу.
    ТхьэкIумэм жьы иужын перестать звенеть в ушах (от шума, гама).
    {И} тхьэкIумэм имыгъэхьэн пропустить мимо ушей, оставить без внимания и ответа что-л.
    ТхьэкIумэм имыкIыжын стоять долго в ушах (о чьих-л. словах, крике).
    * Хьэпакъ и тхьэкIумэм икIыжыркъым абы щыгъуэ и анэр зэрылъэIуауэ щытар.. Iуащхь.
    {И} тхьэкIумэм имыкIын = тхьэкIумэм итын.
    * Зи кхъуэ кIуэдам кхъуэ кIий макъ и тхьэкIумэм икIыркъым. (погов.)
    {И} тхьэкIумэм имыхьэн = тхьэкIумэм имыгъэхьэн.
    ТхьэкIумэм итын стоять в ушах.
    * Ар {щIалэр} зэрыкIияр иджыри си тхьэкIумэм итщ. Къэб.
    ТхьэкIумэм ихъуцэцэн шепнуть что-л. на ухо кому-л., по секрету сообщить о чем-л.
    * Абдейм зыр зым и тхьэкIумэм ихъуцацэу щIадзащ, къумыкъу дыщэкIым и щIапIэжь бгынэжам дыщэ гулъэ къыщыщIатIыкIауэ зэрапхъуэ жаIэу. Ж. Б.
    ТхьэкIумэм ицырхъэн = тхьэкIумэм къицырхъэн.
    {И} тхьэкIумэм иIуэн = тхьэкIумэм къицырхъэн.
    * Унэхъунум и тхьэкIумэм гуо макъ иIуэжыркъым. (погов.)
    ТхьэкIумэм иIущэщэн = тхьэкIумэм ихъуцэцэн.
    ТхьэкIумэм къицырхъэн 1) дойти до чьего-л. слуха 2) уловить что-л. краем уха.
    * ЯпэмкIэ зыри щыIэ хуэдэкъым, ауэ фоч къэгъапкIэ Iэуэлъауэ {Хьэждал} и тхьэкIумэм къоцырхъэ. Къ. Хь.
    ТхьэкIумэм къищтэн быть слышным.
    ТхьэкIумэм къиIуэн дойти до чьего-л. слуха.
    * Дыгъужь къугъ макъ абы {Исмел} и тхьэкIумэм къиIуащ. Т. Хь.
    ТхьэкIумэм цIыв игъэпщхьэн стать глухим ко всему, стараться ничего не слышать, делать вид, что ничего не слышишь.
    ТхьэкIумэм Iусын прожжужать чьи-л. уши.
    * УвыIэгъуэ симыIэу уи тхьэкIумэм сыIусщи, итIани къыбгурыIуакъым. Iуащхь.
    ТхьэкIумэр вуун звенеть, шуметь в ушах от чего-л.
    ТхьэкIумэр гъэжанын = тхьэкIумэр гъэкIын.
    ТхьэкIумэр гъэкIын навострить уши, слушать внимательно, обратиться в слух.
    * Я тхьэкIумэхэр гъэкIауэ абы {Мурат жиIэм} щIэдэIурт. Къ. Хь.
    * Щытщ Iэнкуну шы зытесыр, И тхьэкIумэр зэблигъэплъу. КI. А.
    И тхьэкIумэр иричын оглушить кого-л. (криком и т. п.).
    ТхьэкIумэхэр тегъэлIэн опустить уши (напр. о собаке).
    ТхьэкIумэр тегъэхуауэ обратившись в слух.
    ТхьэкIумэр удэгун прожжужать все уши кому-л.
    ТхьэкIумэр IуэнтIэн (хуэIуэнтIэн) строго-настрого предупредить кого-л. о чем-л.
    ТхьэкIумитIымкIэ зэхэхын слышать что-л. собственными ушами.
    / ТхьэкIумэм ирищIэ фIейр.
    тхьэкIумэ дакъэ нижняя часть уха
    / ТхьэкIумэм и дакъащхьэм щыфIэтым нэхъ гъунэгъу Iыхьэр.
    ТхьэкIумэдакъэ узын.
    тхьэкIумэ жан см. тхьэкIумафIэ.
    тхьэкIумэ жьажьэ тугоухий, глуховатый
    / ЩIагъуэу зэхэзымых, дэгу-дэгуу щыт.
    тхьэкIумэ уз болезнь уха
    / ТхьэкIумэм къефыкI узыгъуэ.
    ТхьэкIумэ узым имыгъэжеин.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > тхьэкIумэ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»